Раз ведмідь бродив по лісі і побачив
чоловіка, який гнув дуги. Підійшов він до чоловіка й каже: «Найми мене до себе
дуги гнуть». Дядько й каже: «А скільки ж ти хочеш?» Ведмідь і каже: «Нічого я
не хочу, а тільки клади мене у твоїм садку біля вуликів, бо в мене дуже кожа
свербить; хай вони мене покусають, може, не свербітиме». У дядька були вулики.
Дядько згодився.
Пішли додому. Дядько ліг у хаті, а ведмідь
у садку. Тільки що все надворі затихло — ведмідь поїв мед і пішов геть прямо в
ліс.
Дядько ранком устав. У садок — а там ні
ведмедя, ні бджіл, ні меду...
Немає коментарів:
Дописати коментар