Українська казка «Бабині доньки»

Жила собі сім’я: мати і батько. Дві доньки їхні жили окремо, а коли батько помер, то одна з доньок говоре матері:
— Переїзди до мене.
Ще перед смертю дід говорив бабі, щоб вона продала хату і гроші зашила в куфайку. Баба так і зробила. А потім поїхала до дочок і сказала, як вчив її дід, що її обібрали.

Українська казка «Бабине прокляття»

Давно це було. Можливо це вигадка, а може, правда.
Старі люди розповідають, що жив колись у нашому селі багатий козак. Все у нього було: і коні, і воли, і поля було моргів багато. Та не дав Бог йому діток. Що вони з жінкою попоїздили по церквах, по дідах та бабах, а дітей все не було. Та ось під старість дав їм Бог дитинку. Народився у них синочок, Іванко. Мати та батько любили його дуже, здавалося, що небо, якби могли, йому б прихилили. Та не довго тішився батько сином, захворів та й помер. Залишилася сама вдова сина доглядати. Що вже любила його, що вже леліяла!

Українська казка «Бабина мрія»

Жила-була баба Мотря, і тримала вона козу. Одного разу, надоївши в глечик молока, сіла на порозі хати перепочити та й замріялась.
— Смачне молоко в моєї годувальниці, можна було б його продати. За виручені гроші купила б пару курок, які несли б яйця. А яйця підсипала б під квочку, з них би вилупились курчата. Продавши курчат, купила б корівку. А та корівка народить теляток.
Коли телята підростуть, то народять ще теляток. І молоко тектиме в мене річкою. Я продаватиму його на базарі та куплю собі палац, буду хазяйкою. Працювати більше не буду, важко ж. Тому найму собі наймитів. Коли наймити не будуть слухати, то я їх добре провчу.
Баба так замріялась, що махнула спересердя палицею.
— Ось на тобі!
Палиця врізала саме по глеку з молоком.. Глек розбився, молоко витекло. А з глеком розбилась і бабина мрія.

Українська казка «Бабина кізонька»

Жила на світі бабка. Була вона вдовою і жила дуже бідно. Мала тільки одну курочку й козу. Настала весна, баба взяла рискаль і пішла копати грядку. Так копала, так обробляла — земля як пух стала. А під вечір посадила розсаду капусти. І капуста гарна-прегарна вдалася.
І побачила баба, що капусту почало щось підпасати. Бабка всю вину склала на кізоньку.

Українська казка «Баба-чаклунка»

Жили собі дід і баба. Були у них онучата Рома і Юля. Якось дід із бабою вирішили поїхати на базар. Вони наказали онукам сидіти в хаті і не виходити надвір, бо чули, що поблизу села літають гуси-лебеді і забирають дітей до Баби Яги. Діти пообіцяли гарно поводитись, бо дуже хотіли отримати хороші гостинці за слухняність. Рідні поїхали, а Рома з Юлею мирно грались у хаті.

Українська казка «Баба, чорт і циган»

В однім селі жила баба, сама-самітна. Взяла вона курмеї в руки та й пішла до лісу по дрова. Набрала дров, нав’язала в курмеї, поклала на плечі. Оден кінець дров на плечах, а другий ззаду везеться за нею. Іде вона з гори, везе ті дрова, і нараз її щось сперло. Баба обглянулася назад, чи хтось її не тримає — нема нікого. Тягне вона далі. Знов її спирає щось. Вона зверла в’язку з плеч, дивиться, чи щось не зачіпає її по дорозі. Ні, дорога вільна. Взяла в’язку на плече та й везе далі. Аж тут нараз підбігає до неї якийсь чоловік.
— Ану дай мені в’язку, я тобі поможу нести. Несе той чоловік в’язку, несе. Та й питається баби:

Українська казка «Баба Яга»

Колись давно жила одна недобра жінка. Надумала вона звести з світу свою пасербицю. Послала її з вісточкою до своєї сестри — Баби-Яги, Кістяної Ноги.
Та дівчинка була розумною. Тому вона по дорозі зайшла до своєї рідної тітки. А та їй дала добру пораду:
— Як буде тебе берізонька по очах хльоскати, ти її стрічкою перев’яжи. Як будуть ворота скрипіти й грюкати, ти їх олійкою змасти. Як собака буде гавкати, ти йому хлібця кинь, а як кіт занявчить — дай йому шинки.
Прийшла дівчина до відьми та й каже:

Українська казка «Баба Яга»

Жила в темному лісі баба і звали її Яга. Скучно було їй бо жила вона одна і нікого в неї не було. Каждий день сідала вона на свою мітлу і літала, як хотіла. Якось побачила вона маленьку дєвочку, яка сиділа надворі. Підлетіла до неї Баба Яга і вговорила ту дєвочку покататися з нею на мітлі. Вобщем вкрала баба дитя. І стала та дєвочка жить у Яги. Баба Яга давала дитині солодке, якшо та впорається з усією роботою.

Українська казка «Баба Яга»

Жила собі дівчина і були в неї батько та мачуха. Коли це мачуха послала батька по дрова та й каже дівчині:
— Сходи до моєї сестри, Баби Яги, візьми в неї голку й нитку, щоб я тобі сорочку пошила.
Бідна дівчина пішла. Але коли пішла, то спочатку зайшла до тітки своєї і каже їй:
— Послала мене мачуха до Баби Яги, щоб у неї голку і нитку взяти, аби мачуха мені сорочку пошила.

Українська казка «Баба та глечик молока»

Отож, випросила собі баба гладущичок молока. Поставила молоко в пічку, а сама сіла коло нього, загнула ноги та й задумалась: «Коли б мені то молоко устоялось, нароблю собі сира, масла. Сир і масло продам, і куплю кабанця. Кабанець виросте і візьму за нього багацько грошей, куплю конячку.

Українська казка «Баба та глечик молока»

В одному селі жила була собі бабуся. І у своєї сусідки позичила вона глек молока, дуже зраділа.
Прийшла до хати, глек поставила на кінець столу, сама сіла на лавку тай почала мріяти:

Українська казка «Баба і чорт»

Здибалася баба з чортом. І стали вони радитися, як вони можуть спільно жити і господарювати.на перший раз посадили кромплі. Коли виросла більба і прийшов час збирати її, баба питає чорта:
Чорт захотів то, що наверху. Коли баба зібрала кромплі, чорт увидів, що тото йому погано вийшло.

Українська казка «Баба і чорт»

Договорився чорт з бабою, що будуть разом веснувати. Та й питає баба чорта:
— А що будемо садити?
— Тото будемо садити, що люди садять. Баба йому каже:
— Люди бульбу садять.
Посадили бульбу. Прийшла осінь, треба бульбу копати. Баба чорта питає:
— Що будеш брати? Тото, що в земли, чи тото, що наверху? Чорт не знає, що в земли, а дивиться, що наверху. І забрав натину, а баба бульбів накопала. Каже чорт:

Українська казка «Баба і тісто»

Поставила баба тісто на хліб, щоб підійшло. А піч тепла була. Тісто у діжці затушкане. Почало підходити.
Підійшло так, що аж вилізло з діжки. Баба його в діжу назад, а воно — не хоче. Баба швидко двері зачиняти (були відчинені), щоб тісто не втекло. А воно — шусть і швидше за бабу.

Українська казка «Баба і смерть»

Єдна баба була дуже стара, та й прийшла за нею смерть. Баба каже:
— Смертейко, лиши мене ще хоч до завтра.
А смерть каже:
— Ну добре, до завтра ще жий, бабо.
Але баба до неї каже:
— Смертейко, будь добра, напиши своєю рукою на дверях, що я маю ще до завтра жити, бо може прийти друга смерть та й мене забрати. І смерть послухала і написала своєю рукою на дверях: «До завтра жий, бабо».

Українська казка «Баба і горох»

Жив собі, був собі дід. І була у нього дуже розумна баба. Та така розумна, що одного разу надоїло їй життя на землі і вона вирішила полізти на небо. От баба каже дідові:
— Давай, діду, виростимо горошину та таку, щоб ти по ній виліз сам на небо і виніс мене у мішку.

Українська казка «Баба і глечик молока»

Випросила баба глечик молока, поставила на припічку, а сама прилягла на лежанці та й думає: « От устоїться молоко, нароблю сиру і масла. Сир і масло продам та й куплю собі курку, а курка нанесе яєць, підсиплю квочку, вилупляться курчата, вигодую їх, виростуть кури.

Українська казка «Баба і глечик молока»

Випросила собі баба глечик молока. Поставила молоко в запічку, а сама сіла коло нього та й задумалась. «Коли, Господоньку, теє молочко устоїться, то нароблю собі і сиру, і масла. Сир і масло продам та й куплю собі курку.

Українська казка «Баба і гладущик молока»

Попросила собі баба на обід гладущик молока. Поставила молоко в запічку, а сама сіла біля молока і задумалася: «Якби мені, Господи, молоко застоялося, то наробила б я собі і сиру, і масла. Все це продам, куплю курку, курка знесе яєць, висидить курчат.

Українська казка «Баба і гладущик молока»

Випросила собі баба гладущичок молока. Поставила молоко в запічку, а сама сіла коло нього, загнула ноги та й задумалась: «Коли б мені, Господоньку, теє молочко устоялося, то нароблю собі і сиру, і масла. Сир і масло продам та й куплю собі курку. Курка яєць нанесе, то підсиплю.

Українська казка «Баба говіє»

Була собі така баба, що вона зроду й у церкві не була і зроду не говіла. От син їй і каже:
— Ви б пішли, мамо, та одговілись, бо мені за вас люди дорікають.
— Та як же я піду, якщо-я не знаю, яка то церква?
— А там, каже, побачите таке високе, а вгорі хрест.

Українська казка «Адам і Єва»

Діло було колись, як ще люди не велись. Бог глинки накопав і холоші підкачав. Потім формочку зробив, чоловіка зліпив. Зліпив ноги, зліпив руки, далі бог набрався муки. Прилетіла іще й муха:
— Приколи ще ніс і вуха.
Ніс і вуха приколов, задумався і змолов:

Українська казка «Адамик»

Була на світі десь одна бездітна жона. Дуже вона журилася, що не має ані єдиної дитини. Ось одного ранку мете вона хижу, прийшло їй на думку, що вона дітей не має, і сама до себе таки каже:
— О Боже милий! Дай мені одну, хоч лиш сяку-таку дитинку. Днесь-завтра постарію, і не буде кому замість мене хижку замести.
І вона від того дня, від тої минути стала тяжкою.

Українська казка «Ангел на землі»

Кажуть, що лише смерть є справедливою: від неї не можна відкупитися ні за які гроші, від неї не можна втекти, вона не зважає на вік і зовнішність. Як настає час комусь помирати, бог присилає на Землю ангела, який має умертвити людину. Але як боляче, коли світ залишає той, хто рідний і дорогий твоєму серцю В одному селі дуже захворіла жінка, у якої було дванадцять дітей, одне другого дрібніше. Малята невтішно голосили біля вмираючої матері.

Українська казка «Ангел у сім’ї шевця»

Були чоловік і жінка і мали діти. Жінка була чемна й роботяща, а чоловік пияк і картограй. Він був шевцем, робив людям нові черевики і лагодив старі. Зробив він черевики і має нести до міста людям, що йому їх замовили. А жінка йому дає свого кожуха і наповідає, щоби він угорнувся. І дала йому свою блюзку, бо то мороз був і дуже студено було. І він поїхав до Снятина. Каже вона:
— Як дадуть тобі гроші, аби ти купив собі щось угорнути. І дітям би щось купив, бо діти голі. Будеш там видіти.

Українська казка «Ангел-хранитель»

Жив собі цар у нашій державі і мав сина. А у другого царя, що жив у другій державі, була одна дочка. От пішов цар наш до другого царя сватати своєму синові дівку. Але вона його висміяла, бо не схотіла. Цареві дуже жаль стало свого сина, що дівка з нього насміялася. Ото прийшов він додому, закликав солдатів і каже їм:

Українська казка «Ангел-хранитель» Закарпаття

Був цар. Мав сина, і син ішов у другу державу сватати, У другій державі була дівка. Цар прийшов там із своїм сином, а дівка з них висміялася. Старий цар вернувся й дуже розжаловався, що з нього так у другій державі висміялася дівка. Він нікому не казав нич три дні, а в три дні говорить:
— Хлопці, солдати! Я ходив, — повідає, — з сином у другу державу свататися, а вона з мого сина висміялася. Що мусим робити?

Українська казка «Андрієве стояння»

В давні часи один багатий чоловік пішов до ворожки, щоб про свою долю узнати. Ворожка сказала йому, що він помре від руки свого сина. Задумався багач, але жінці нічого не сказав.
Народила жінка сина. Виповнився йому рік, і тоді багач сказав жінці, що йому наворожили. Захвилювалася і заплакала мама, а батько вирішив позбутися сина. А жили вони на березі моря. Взяв він бочку, посадив туди сина, засмолив її, а синові штиркнув у бік ножем та й пустив у море. А в той час ішов корабель і хлопчика підняли на борт.

Українська казка «Ані додати, ані відняти»

Була служба в церкві. І прийшов до церкви цар. Сів він собі на столець і позирає по людях, дивиться, що люди роблять. Піп читає Євангелиє й проголошує:
— Хто перший, буде посліднім, а послідній буде першим. А царя то заїло. Думає: «Я перший. І аби я був посліднім? То не буде». Прийшов він домів і наказує слузі:

Українська казка «Артемко і панська дочка»

В однім селі був дідич. І винаймив той дідич файного хлопця, щоби був у него за кучера, щоби возив його бричкою. Але той хлопець був дуже хитрий, міг перехитрити любого дідича. А дідич собі думав: «Е, це простого бідняка хлопець. Він у школу не ходив і письма не знає. Але він файний з лиця, і мені не буде соромно їхати з ним, куди треба».

Українська казка «Анфіса — золоті коси»

Жила бідна стара. Сім років мріяла вона поїсти сочевичної юшки, але їй усе не вдавалося. Роздобуде сочевицю, немає в неї цибулі, роздобуде цибулю, немає в неї олії, роздобуде олію, немає води, пересох у спеку ближній струмок. Недаром говорять: «Задумав бідняк зіграти весілля, та музиків ніде не знайде».

Українська казка «Архип-музикант»

Архип-музикант жив колись біля Сухої Верби, хто його не знає! Це був такий на всі руки майстер! Лопату чи щось інше, то все зробить! А вже на весіллі чи в якій іншій компанії, тільки його й слухай. Як почне бувало розказувати, Господи, твоя воля! Звідки то береться, ніби з рукава сипле.

Українська казка «Аршин і вздовж, і вшир»

В одному селі жив чоловік, який умів шити кожухи, шапки, рукавиці. Одного разу до нього прийшов замовник із другого села і попросив, щоб майстер пошив удяганку для всієї родини. Чоловік погодився і пообіцяв прийти наступного дня зняти мірки.

Українська казка «Аюга»

В одному селі жила пара молодих людей, і народилася в них дівчинка. Батьки дуже любили її, свою крихітку, дуже її пестили. Росте та дівчинка, росте, і хто її на руки візьме, все приспівує: «Аюга, Аюга». Звати дівчинку було Гафійкою, а батьки її так любили, що називали пестливим ім’ям «Аюга».

Українська казка «А хто хазяїн»


Сварить жінка чоловіка, а той тільки плечима здвигує та слухається її настанов. Набридло синові бачити і чути, як мати батьком керує та й питається:
— Батьку, а чому ви матір в усьому слухаєте? От як у мене буде жінка так я їй що скажу, те вона й робитиме.
— Е, ні синку, — говорить батько, — се воно не так просто. Яким гарним хазяїн буде, та все одно жінку слухає.

Українська народна казка «А де кінь»

Було це за часів воєнних, коли ходили по хатах і забирали усе їстівне. От не минула лиха доля й подвір’я одного чоловіка. А він знав перед цим, що ходитимуть попід хатами за даниною та й зарізав останню живність, що була в нього, коня. Що могли, то із’їли, а остальне заховали у собачу будку. От прийшли побираки та й давай коня шукати, бо знали, що був він в хазяйстві. Та й питають у малого хлопчика з тої ж таки хати:

Українська казка «Дванадцать синів і одна дочка»

Послухайте про чоловіка, що в нього було дванадцять синів і одна дочка.
Одної весни сини пішли в поле орати, а сестра повинна була носити їм їсти. А щоб вона не заблудила по дорозі, то брати зробили одну довгу борозну, від їхньої хати та аж до того поля, де вони орали.

Українська казка «Два з торби»

Жили собі чоловік та жінка, і були вони дуже бідні. От чоловік пішов і роздобув десь мішок зерна та й каже жінці:
– Оце піду у млин молоти.
Та й пішов. Поніс у млин те зерно та й оставив там. Аж ось розходився великий вітер. Поламав ступи і млин розвалив, і розвіяв все борошно. Прийшов дід за борошном, побачив, що таке лихо, та й вернувся до жінки за порадою, що його робити. Вирішили позивати Вітра.

Українська казка «Вовк під вікном»

Голодний вовк шукав собі здобичі. Забрів у село, куди не поткнеться – скрізь ворота заперті і собаки дуже злі. Вовк з досади підійшов до крайньої хати, став біля вікна і слуха. На цю пору в хаті дитина репетувала і вередувала. Мати сиділа біля неї, забавляла її. Скільки вона не панькалася з нею, нічого не могла заподіять, дитина не переставала плакать. Баба тоді почала дитину лякать, щоб вона од страху утихомирилась:

Українська казка «Багач-ненажера»

Був де не був один великий багач. Та прийшло до нього щастя, з якого не мав хосна.
Одного вечора ліг багач спати. Та довго не міг заснути, бо все думав, що живеться йому тяжче, аніж цареві. «Чого цар збирає гроші від бідних, коли у нього і так досить багатства. Чого я мучу себе голодом, аби зібрати маєток? Ей, коби я дужче забагатів, жив би і сам, як чоловік, і людям бідним допомагав би!» – говорить багатій сам з собою.