Українська казка «Бабині доньки»

Жила собі сім’я: мати і батько. Дві доньки їхні жили окремо, а коли батько помер, то одна з доньок говоре матері:
— Переїзди до мене.
Ще перед смертю дід говорив бабі, щоб вона продала хату і гроші зашила в куфайку. Баба так і зробила. А потім поїхала до дочок і сказала, як вчив її дід, що її обібрали.


В дочок пожила день два і її відрядили бо грошей в неї не було. Баба сіла під забором і думає «Що мені робити, хату продала, і мене вигнали».
Раптом підходе якийсь чоловік і запитав чому вона зажурилась. Вона все розповіла чоловікові і він її запросив до себе жити. Чоловік теж розповів, що в нього померла дружина і він залишився сам і в нього теж є дві доньки.
Баба погодилась і стала господинею в домі. Його доньки добре до неї ставились, нагодували, обігріли.
Баба стала торгувати на базарі і побачила там своїх доньок. Вони спитали про її життя і пішли.
Дід запитав:
— Що то були за дівчата такі молоді?
Баба говорить, що це її доньки, дід каже бабі запросити їх до себе.
І знову дід вивіз бабу на базар і вона зустрілася з доньками, запросила їх до себе на обід.
Після базару приїхали дід з бабою додому і дід сказав, щоб баба скинула куфайку, але та відповіла, що буде поратись в ній. Опісля приїхали на обід дві бабині і дві дідові доньки. Пообідали, баба пішла розпорола куфайку і дістала звідти гроші і дала дідовим дочкам, а своїм говорить:
— Ви мене не брали, вам не потрібна я, а потрібні мої гроші, а ці діти брали не гроші, а мене.

Посиділи бабині доньки і пішли, а дід з бабою живуть з дідовими доньками і в них все хорошо.

3 коментарі: