Жила-була баба Мотря, і
тримала вона козу. Одного разу, надоївши в глечик молока, сіла на порозі хати
перепочити та й замріялась.
— Смачне молоко в моєї
годувальниці, можна було б його продати. За виручені гроші купила б пару курок,
які несли б яйця. А яйця підсипала б під квочку, з них би вилупились курчата.
Продавши курчат, купила б корівку. А та корівка народить теляток.
Коли телята підростуть,
то народять ще теляток. І молоко тектиме в мене річкою. Я продаватиму його на
базарі та куплю собі палац, буду хазяйкою. Працювати більше не буду, важко ж.
Тому найму собі наймитів. Коли наймити не будуть слухати, то я їх добре провчу.
Баба так замріялась, що
махнула спересердя палицею.
— Ось на тобі!
Палиця врізала саме по
глеку з молоком.. Глек розбився, молоко витекло. А з глеком розбилась і бабина
мрія.
Немає коментарів:
Дописати коментар