Руминська казка «Плоди податків»

Жив колись у Тавризі перський цар, оточений візирами та слу ми. Якось каже цар своїм візирам:
-   Слухайте-но, візири, сидячи отак у палаці, ми ніколи не дізн ємось, що діється в країні!
-   Як же бути, державцю?
-   А ось як: перевдягнімося дервішами   й подамося по всіх з кутках. Отоді напевно дізнаємось, як воно насправді.

Зодяглися цар і його найстарший візир дервішами, сіли на ком і вирушили в дорогу.
їхали вони, їхали та й доїхали до одного великого саду. Са стояла спека, тож напала на царя й дервіша спрага. Гукнули во садівника, попросили води напитися. Садівник замість води виніс два гранати, один розрізав, надавив у кухоль соку, подав подоро нім. Випили вони гранатового соку, вгамували спрагу. А друг гранат садівник дав їм на дорогу.
Як трохи від’їхали, цар каже візирові:
-   Бачиш як - було соку лише з одного граната, а ми наси допили... Мабуть, великі прибутки має садівничий зі свого саД
-   Але ж він працює, то й має за свою працю.
А цар своєї гне:
-   І чому це я досі не наклав податків на сади?
Повернулися вони до палацу, і цар наказав обкласти сади вед
кими податками. А через два-три роки цар зі старшим візиром їй ву перевдяглися дервішами й подалися в мандри. Після довгЦ
блукань знову прибилися вони до того саду і, як і тоді, попросили в садівника води. Пішов садівник шукати гранатів, щоб напоїти со-| ком мандрівників, обійшов увесь сад, але жодного не знайшов, Нарешті в якомусь закапелку натрапив на зморщений, висхлий плі; розрізав його, але навіть краплинки не виступило. Здивувався ца[ та й питає:
-   Слухай-но, садівниче, років зо три тому ми попрохали в теС напитися. Ти виніс нам один гранат, і його соку виявилося досить,] щоб угамувати спрагу нам обом. А тепер у тому ж таки саду
не знайшов бодай одненького граната?
-   Гей, дервішу-баба,- журно зітхнув садівник,- не захотії наш цар, щоб сади багатими врожаями рясніли, а садівники ті врс жаї збирали.
-   А що ж такого зробив цар? - питає дервіш.

-   Як що зробив? Такі податки на нас наклав, що обібрав на до ниточки. Не змогли ми як слід саду доглянути, усохли дерева, дали плодів.

Немає коментарів:

Дописати коментар