Було то давно. Обгризав вовк кістки, і
одна застрягла у нього в горлі. Вовк страшенно мучився, страдав і напевно вмер
би, якби йому на поміч не прийшов бузьок.
— У тебе така довга шия і такий довгий
ніс,— прохрипів, вовк, побачивши бузька.— Лиш ти один можеш дістати кістку з
мого горла і врятувати мене від погибелі. А потім я віддячу тобі, дам велику
нагороду.
Стало бузькові жаль вовка, засунув він
свій довгий дзьобок йому в горло і витягнув кістку.
— Яку ж ти тепер винагороду даш мені за
мою послугу? — запитав бузьок.
А вовк відповів.
— Я дозволив тобі влізти в мою пащеку — це
перше. А друге — я дозволив тобі вибратися звідти. Яка ж може бути краща нагорода?
Немає коментарів:
Дописати коментар