Поверталася стара лисиця з невдалого
полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає.
Назустріч їжак. «Здоров був, їжаче!» — «Здоровенькі й ви будьте»,— відповів
їжак і згорнувся клубочком. «Як здоров'ячко?» — «Спасибі».— «А давно ми не
бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось».
Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.
«Не можу,— відповідає.— Я ще не
вмивався».— «А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі.
Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..» — «Та
що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок
тетеревенят пасеться».— «Де це?» — так і підскочила лисиця. «За струмочком
праворуч. Та куди ж ви?» — «Побіжу, ніколи...»
І лисиці — як не було.
Розгорнувся їжак: «Піди-но, побігай! Нас,
голубонько, не обдуриш...»
Та й потупав далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар