Яка школярська наука?
Трафилося раз, що мала мавпа п'ятеро
молодих, збирала їм по лісі їду і носила. Раз під осінь не стало вже ніяких
овочів у лісі. Питали діти матері, що вони будуть відтепер їсти? Мати сказала
їм, що тепер нема вже нічого, лиш оріхи; то найсолодший на теперішній час овоч.
Зібралися вони всі п'ятеро одного рана,
вилізли з дупла і пішли до лісу шукати оріхів, бо мати говорила їм, що вже нема
тепер другого овочу. Знайшли оріхи, але в лупині. Почали гризти, але то було
гірке. Кажуть: «Та наша мати хіба божевільна, коли говорить, що нема солодшого
понад оріхи!? А то таке гірке!»
Прийшли ввечер до дупла і кажуть матері,
що знайшли оріхи, але їх не можна їсти, бо дуже гіркі. Мати відповіла їм на те,
що вони не їли оріхів, бо оріхи солодкі. Каже їм: «Поведете мене рано туди, де
ви їли оріхи». Відвели вони рано матір під оріх. Мати взяла оріх, розкусила,
виймила зерно і дала їм та питає, чи гірке. Вони кажуть, що се солодке, а те,
що перше розкусювали, було гірке. Та й зачали говорити, що їх мати мудра, бо
дала їм їсти зерно, а не лупину.
Так і школярська наука: така спочатку
гірка, як на орісі лупина, але як вивчаться і здобудуть собі хліб, тоді
заїдають зерно з оріха.
Така то приповідка.
Немає коментарів:
Дописати коментар