Перед святим Николаєм сходяться вовки на
Чорну гору, там каже їм святий Николай, котрий має що з'їсти за цілий рік. Був
межи вовками і один кривий вовк. Він усе приходив на самім послідку, а як
прийде, то пхається на самий перед, аби йому святий Николай сказав, що має
з'їсти. Тогди Николай каже: «Іди, там пасеться стадо свиней, а межи ними є одно
криве, то маєш з'їсти». Приходить вовк ід свиням та й каже: «Я се криве маю
з'їсти».— «Добре,— кажуть свині,— але вперед викопай яму глибоку, а потому
будеш їсти, бо з нас, свиней, світяться кості на великодні свята, а ти будеш
кидати по полю? Потому, як із'їш, та й кості скидаєш у яму, прикидаєш їх землев
та не будеш мати гріху». Викопав вовк глибоку яму та й каже до свиней: «Тепер я
вже буду їсти». Свині трутили його в яму, а сами утекли. Заки вовк виліз з ями,
то вни були вже в селі.
Чекає вовк голоден цілий рік. Аж знов
перед Николаєм прийшов на Чорну гору. Перепхався він на самий перед і каже до
святого Николая: «Скажи мені, що я маю з'їсти за сей рік?» Тогди Николай каже
до него: «Іди, там над ставом пасеться стадо гусей, а межи ними є одно криве
гуся, та то маєш з'їсти». Прийшов вовк над став і каже до гусей: «О, се я криве
маю з'їсти». Тогди гуси кажуть до вовка: «В нашого ґазди ниньки весілля, а ти
як з'їш гуся, то ми будем ся смутити; уперед нам заграй, аби ми погуляли, а
потому будеш їсти гуся». Гуде вовк на губу, а гуси наоколо него крутяться;
обкрутилися так два рази, знялися й полетіли, а вовк сам лишився.
Чекає вовк знов рік голодний. Перед святим
Николаєм прийшов він на Чорну гору і знов перепхався на самий перед. А Николай
каже до него: «Іди, там сама кобила пасеться, то маєш її з'їсти». Прийшов вовк
до кобили та й каже їй: «Я тебе маю з'їсти». Тогди кобила каже до него: «Мене
ґазда лиш підкував, я ще навіть йому не відробила за підкови; розкуй мене,
підкови склади, а ґазда прийде та й собі забере підкови». Тогди вовк бере задню
ногу; лиш хотів зубами злапати підкову, а кобила ударила його ногов по голові.
Вовк лиш перевернувся, а кобила побігла тим часом додому. Лежав він так зо дві
годині, заким відійшов. Потому встав та й пішов в ліс.
Ішов чоловік рубати бильні до ціпа; але
дивиться, іде той вовк. Він став тихо у корчі, взяв билень у руки та й чекає.
Але йде вовк попри корч та й каже сам до себе: «Ой, господи, взяв би-с добрий
билень та мене покигнув дурного». Як чоловік учув то, вискочив з корча і вдарив
вовка через плечі. Вовк настрашився і утік. Вибіг він у поле та й каже сам до
себе: «Ай, боже, як ти на мене завзявся. Я лиш сказав, а ти вже й зробив!»
Немає коментарів:
Дописати коментар