Було колись два брати.
Один був багатий, а другий бідний. Якось вони поїхали на базар. Поки купували
товар, у бідного брата кобила привела лоша. Мале ж лягло під возом, де стояли
коні обох братів. Приходять брати з торгу й бачать, що лоша під возом. Каже
багатий брат:
— Це мій віз, а отже й
лоша від моєї кобили!
А бідний каже:
— Ні, це моя кобила
привела лоша!
Тоді вони пішли до судді,
щоб той їх розсудив. В багача було багато грошей, то він суддю й підкупив. Дав
йому грошей за те, щоб той сказав, що це лоша багатого брата. Та й каже суддя,
що то лоша багатого брата. А бідний брат не погодився. Тоді суддя сказав:
— Я зараз вам завдам
загадку. Хто правильно одгадає, тому й буде лоша.
— Що у світі найжирніше?
Що найбистріше? Що найсолодше? Завтра прийдете і скажете мені.
От іде бідний брат і
плаче, бо не знає відповіді. Прийшов додому й ридає, а дочка його й каже :
— Чого ж ви плачете?
То він їй усе й розповів.
Дочка йому й одгадала ці загадки. На наступний день пішли брати до судді. Каже
багатий брат:
— Найжирніше — то моя
свиня, найбистріше — моя кобила, а найсолодше — це мої ягоди.
Суддя й каже йому в
отвіт:
— Ні, це не правильна
одгадка.
Каже бідний брат:
— Найжирніше — то земля,
бо що на ній не посій, то все вродить, найбистріше — то думка, бо про що б ти
не подумав, ти завжди там, і найсолодше — це сон, бо що б ти не робив, а після
тяжкої праці нічого так не бажаєш, як сну.
— Так, це правильна
відповідь, — каже суддя, — але ти не сам відгадав, тобі хтось допоміг.
— Так, мені допомагала
моя дочка.
Тоді суддя сказав:
— Якщо твоя дочка така
розумна, то нехай прийде до мене завтра й не гола й не вбрана, щоб йшла і
їхала, щоб несла подарунок і не несла.
От прийшов брат додому та
й розказує дочці. Дочка одчепила сітку, ту, що рибу ловити, одягла її на себе,
запрягла козу в віз, батька послала по голуба. А коли вже їхала, то зловила по
дорозі зайця. Приїжджає дівчина до судді, а той і каже:
— Напустіть на неї собак!
Слуги напустили на неї
собак, а вона випустила зайця з рук — і собаки побігли за ним.
От підходить дівчина до
судді і оддає йому голуба. Він тільки наставив руки, а дівчина взяла й
випустила голуба в небо. А суддя й каже:
— Усе правильно ти
зробила, а тепер скажи, як розсудити цих двох чоловіків.
Вона й відповідає:
— Ви лоша пустіть. До
якої кобили воно піде, тому воно й належить.
Вони так і зробили. І лоша побігло до кобили бідного
брата.
Немає коментарів:
Дописати коментар