Жили в одному селі
чоловік і жінка. Але Бог ніяк не давав їм дитину, якої вони так довго чекали.
Вони ходили по церквах та священних місцях, але дитини все не було.
Через довгий час у них
з’явилася дитина і в сім’ї запанував спокій. Також у них був вірний друг — пес,
який завжди грався з дитиною.
Одного разу пес вийшов
весь у крові. Хазяїн подумав, що той розірвав дитя на шматки, тому взяв рушницю
і пристрелив його. Коли хазяїн увійшов у кімнату, то побачив на ліжку дитину,
яка щиро посміхалася. А біля неї лежала мертва ядовита змія, яку загриз собака.
Чоловік довго плакав над
тілом вірного собаки, просячи прощення.
Немає коментарів:
Дописати коментар