Розповідь Шомоїла Дербенді

Казка татів Дагестану "Розповідь Шомоїла Дербенді"

Було це в Дербенті в далекі часи. Один із багатіїв на ймення Менешир-ага влаштовував весілля своєму сину. В цей день з раннього ранку хундекучі (хундекучі – ті хто запрошує гостей на банкет) ходили по місту і всіх знайомих Менешира-аги та його робітників запрошували на свято. Коли хундекучі прийшли до Шомоїла, його не було дома - він працював у саду. Дома була його дружина, і хундекучі сказали їй:
- Хай і у вашому домі буде радість, щоб і ваші діти пішли під вінець. У Менешира-аги сьогодні свято: справляє весілля свого сина. Просимо Шомоїла прийти на торжество і розділити з нами цю радість.
Потім хундекучі пішли далі.

Голодний вовк і цапок

Тувинська казка «Голодний вовк і цапок»
Йшов по дорозі голодний вовк. Голод його виглядав із впалих очей. Немічність його було видно по підломлених ногах.
Тридцять днів місяця він лизав калюжі і гриз сухі кістки на покинутих стійбищах. Ночами він завивав, а вдень грівся на сонці та все думав про свіже м’ясо.

Кокорикок

Удмуртська казка "Кокорикок"

Йде руда лисиця по дорозі, а назустріч їй півень. Та такий красень - хвіст серпом, гребінь пилкою, сорочка на ньому жовта і плетена корзинка під зеленим крилом.
Побачила лисиця півня і подумала: «Ох, з’їла б його зараз, пір’їни не залишила б. Та боюсь, по дорозі люди ходять. Побачать не минути лиха тоді. Заману я його до себе в хату, там з ним без перешкоди розправлюсь».
- Здрастуй, півничку, - каже лисиця солодким голоском. Давно мені хочеться з тобою подружитися. Мене звати Кузь-Биж-Довгий хвіст. А тебе як?
- А мене Кокорикок, - відказує півень.

Чия побрехенька кумедніша?

Чеченська казка "Чия побрехенька кумедніша?"

Був собі один мірошник. І мав він дивну звичку. Коли приходили до нього молоти зерно, він оголошував:
- За помел я нічого не беру. Але кожен, перш ніж одержати борошно, мусить розповісти мені нісенітницю-побрехеньку. А потім і я розповім нісенітницю. Чия побрехенька буде неймовірніша, тому й борошно дістанеться.
А цей мірошник так навчився вигадувати нісенітниці, що перемогти його не вдавалося нікому. Приходили до нього з повними мішками, а додому йшли з порожніми. А мірошник що день, то ставав усе багатшим та нахабнішим.
Та недаремно ж ото кажуть: унадився глек по воду та й лишився на березі.

Пуганє

За переводом з Чуваської мови, Пуганє означає – лялька. Казка про ляльку та звірят, але в ній приховані навчання молодих людей відносинам. Як поводити себе з людьми читайте в казці "Пугане"

Чуваська казка "Пуганє"
Дія перша

Чорний птах

Ця Чукотська казка мені сподобалася тим що вній ведеться про героїчний поступок маленького хлопчика. Всеб нічого, але його героїчний поступок намагався собі присвоїти шама. Односельці одразу зрозуміли хто справжній герой, і по справедливості його винагородили. Тобто, йдеться про тещо навіть чукотські народи іноді ставили під сумнів діяння шаманів та їхню "небесну" силу. І так, пропоную вам самостійно ознайомитись із Чукотською казкою "Чорний птах".

Дія перша

Золота перлинка та її брат

Кожний народ прослявляв багатирську силу і велике богатство свого народу. Не стала виключенням і казка "Золота перлина та її брат", казка слеветного Шорського народу. Цей народ мешкає у Тайгі, але крім дужої сили, багатства зображує перше будівництво захисних споруд у вигляді велечезної металевої огорожі. Ну не будемо поспішати, а пропонуємо Вам особисто ознайомитись із цією цікавою казкою.

Шорська казка – «Золота Перлинка та її брат»
Дія перша

Бабуся Бяйбярикян - та, що в неї п’ять корів

Казка цікава тим що в ній зображені традиції весільного обряду Якутських народів.

Якутська казка
Бабуся Бяйбярикян - та, що в неї п’ять корів
Дія перша

Жила собі маленька бабуся Бяйбярикян. Усе її багатство було - п’ятеро дійних корів, і сусіди її так і звали: стара Бяйбярикян - та, що в неї п’ять корів. Корівки поїли її молоком, годували маслом та сметаною. Тим старенька й жила.

Грузинська казка «Сонцева донька»

Дуже добра сімейна казка, навіть не для дітей, а більше для молодою сімї. Навчання молодих людей про необхідність добре працювати, поважати родину в с гордістю виносити всі важкі випробування що підкидає життя.

дія перша