Раз зустрів вовк жебрака й каже: «Я тебе
з'їм!» — «Мене? Видиш, який я худий,— кістки та кожа. Не посмакує тобі м'ясо...
А я тобі пораджу, кого з'їсти».— «Кого?» — «В лісі люди рубають сяги. Добре
дивися, від котрої сокири найдалі летять тріски. Того й вибери, бо у нього
смачне м'ясо».
Побіг вовк у ліс, виліз на високого бука —
й дивиться. Ага! Увидів молодого парубка — і давай підкрадатися до нього. «Я
тебе з'їм!» — «Хочеш мене з'їсти? Но, мало почекай, доки ся помию... Я не звір,
мені треба приготуватися до смерті».— «Но, готуйся, лиш скоро!»