Дикі бджоли мали гніздо в дуплавім дереві.
Довідавшись о тім медвідь і дуфаючи в свою силу, приходить до них і каже: «Ви
дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо іначе дерево виверну, мед
з'їм, а вас видушу!» — «Добре,— кажуть бджоли,—пробуй; сли даш нам раду, ми
піддамося».
Медведя розгнівала така відвага бджіл,
вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий
біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи єго страшно
своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним: «Пам'ятай,
що і малі сотворіння потрафлять боронитись!»
Тут така наука: і малими, но сполученими
силами можна много доброго зділати і від ворогів оборонитись.
Немає коментарів:
Дописати коментар