Марійська казка -"Солдат-лікар"

Цікава казка, тонкою гранню в казці йдеться про військову службу Марійських солдат. Так би мовити кріпацька служба та зобов’язаність служити в війську десятки років. Також цікавий момент, цар каже: «і 100 карбованців не жалко», але в той саме час, за таку складну роботу винагородив лише 25-ю карбованцями.

Солдат-лікар

Дія перша

Одного разу захворіла царева дочка: тане, сохне день від дня, слівця вимовити не може.

Покликав цар заморських лікарів. Наїхали лікарі з усіх кінців, навезли три вози ліків. Та не допомогли царівні ні заморські лікарі, ні їхні ліки.

Сто коней чи сто друзів

Осетинська казка «Сто коней чи сто друзів»

В одному поселенні жили два джигіти, два приятелі. Перший мріяв про коней. Він казав:

- Мав би я сто коней, я був би найщасливішим у світі!

Другий також любив коней. Як можна не любити коней? Та він говорив:

- Ні, друзі дорожчі. Мав би я сто друзів - я був би найщасливішим на світі!

Так вони довго сперечалися: що дорожче - коні чи друзі? І якось вирішили: підемо мандрувати по землі, відправимось у різні сторони. Хай кожен досягне своєї мрії: кому треба коней - хай купить коней, кому треба друзів - нехай знайде друзів.

Розповідь Шомоїла Дербенді

Казка татів Дагестану "Розповідь Шомоїла Дербенді"

Було це в Дербенті в далекі часи. Один із багатіїв на ймення Менешир-ага влаштовував весілля своєму сину. В цей день з раннього ранку хундекучі (хундекучі – ті хто запрошує гостей на банкет) ходили по місту і всіх знайомих Менешира-аги та його робітників запрошували на свято. Коли хундекучі прийшли до Шомоїла, його не було дома - він працював у саду. Дома була його дружина, і хундекучі сказали їй:

- Хай і у вашому домі буде радість, щоб і ваші діти пішли під вінець. У Менешира-аги сьогодні свято: справляє весілля свого сина. Просимо Шомоїла прийти на торжество і розділити з нами цю радість.

Потім хундекучі пішли далі.

Голодний вовк і цапок

Тувинська казка «Голодний вовк і цапок»

Це було тоді, коли роги цапа впиралися в небо, а хвіст верблюда волочився по землі.

Йшов по дорозі голодний вовк. Голод його виглядав із впалих очей. Немічність його було видно по підломлених ногах.

Тридцять днів місяця він лизав калюжі і гриз сухі кістки на покинутих стійбищах. Ночами він завивав, а вдень грівся на сонці та все думав про свіже м’ясо.

Кокорикок

Удмуртська казка "Кокорикок"

Йде руда лисиця по дорозі, а назустріч їй півень. Та такий красень - хвіст серпом, гребінь пилкою, сорочка на ньому жовта і плетена корзинка під зеленим крилом.

Побачила лисиця півня і подумала: «Ох, з’їла б його зараз, пір’їни не залишила б. Та боюсь, по дорозі люди ходять. Побачать не минути лиха тоді. Заману я його до себе в хату, там з ним без перешкоди розправлюсь».

- Здрастуй, півничку, - каже лисиця солодким голоском. Давно мені хочеться з тобою подружитися. Мене звати Кузь-Биж-Довгий хвіст. А тебе як?

- А мене Кокорикок, - відказує півень.

Чия побрехенька кумедніша?

Чеченська казка "Чия побрехенька кумедніша?"

Був собі один мірошник. І мав він дивну звичку. Коли приходили до нього молоти зерно, він оголошував:

- За помел я нічого не беру. Але кожен, перш ніж одержати борошно, мусить розповісти мені нісенітницю-побрехеньку. А потім і я розповім нісенітницю. Чия побрехенька буде неймовірніша, тому й борошно дістанеться.

А цей мірошник так навчився вигадувати нісенітниці, що перемогти його не вдавалося нікому. Приходили до нього з повними мішками, а додому йшли з порожніми. А мірошник що день, то ставав усе багатшим та нахабнішим.

Та недаремно ж ото кажуть: унадився глек по воду та й лишився на березі.

Пуганє

За переводом з Чуваської мови, Пуганє означає – лялька. Казка про ляльку та звірят, але в ній приховані навчання молодих людей відносинам. Як поводити себе з людьми читайте в казці "Пугане"

Чуваська казка "Пуганє"

Дія перша