Українська казка «Бабця Литвинка»

Жила собі бабця Литвинка. Була вона доброю повитухою, зі всіх навколишніх сіл до неї зверталися за допомогою.

Одного разу вночі почула бабця стукіт копит, іржання коней. Дивиться у вікно — а там розкішна карета, трійкою коней породистих запряжена. Вийшов із карети молодий і дуже гарний пан, постукав у вікно. Одягнулась бабця, стала у дверях:

Українська казка «Бабуся і смерть» Чернігівська

Жила старенька бабуся. Була вона одинока і не мала діточок. От навесні вона посадила город. Втомилася, іде та й просить смерті:

— Де та смерть ходить, що мене не забирає?

А смерть і каже:

Українська казка «Бабуся і смерть»

На краю села жила бабуся, така вже старенька, що майже нічого вже не робила. А так склалася доля, що діток своїх не мала. Сусіди та родичі трохи допомагали, то у неї щось і вродило на городі — перезимувати можна.

Аж ось хтось постукав у її двері осіннього вечора. Відкрила. Стоїть на порозі смерть.

Українська казка «Бабуся Ввічливість»

Жили собі на світі двоє діток, хлопчик Петрик і дівчинка Наталочка. Ходили діти в одну школу, навчалися в одному класі. Дівчинка була вихованою і добре навчалась, а хлопчик завжди пустував і не любив книжки.

Українська казка «Бабусина казка» Кіровоградська

Жили в одному селі чоловік і жінка. Але Бог ніяк не давав їм дитину, якої вони так довго чекали. Вони ходили по церквах та священних місцях, але дитини все не було.

Українська казка «Бабусина казка» Полтавська

Мудра бабуся розповіла мені таке. Це було тоді, коли в кожному селі була собача рада, яка видавала охоронцям подвір’я паспорти. А зберігати? У будці може дощ замочити. І вирішив Дружок попрохати Пушка, щоб той заховав документи в сухій коморі. Кіт погодився, засунув у куток. А там неподалік жили мишки. їм не сподобалося, що папір там стоїть. Вони знищили паспорти, порізавши їх своїми гострими зубками на дрібні шматочки.

Українська казка «Бабусина казка»

Була в селі одна сім’я — тато, мама та дочка. Мама працювала на фермі, тато у полі, а маленька дівчинка Маруся залишалася сама вдома і носила обід у вишитому рушникові на поле своєму татові.