Був цар. Мав сина, і син ішов у другу державу
сватати, У другій державі була дівка. Цар прийшов там із своїм сином, а дівка з
них висміялася. Старий цар вернувся й дуже розжаловався, що з нього так у
другій державі висміялася дівка. Він нікому не казав нич три дні, а в три дні
говорить:
— Хлопці, солдати! Я ходив, — повідає, — з
сином у другу державу свататися, а вона з мого сина висміялася. Що мусим робити?