Туркменская казка «Яртигулак та Порхан»

Якось уранці мати і Яртигулак збиралися йти в поле. На сніданок мати спекла чурек, приготувала чай. Після сніданку залишилася одна перепічка, тепла та пухка.

«Якщо ч-урек не з’їсти зараз, він зачерствіє і не буде такий смач-ний»,- подумав Яртигулак і потягнувся рукою до тарілки, але мати і казала:

Эстонская казка «Вузли вітрів»

Якось видався у моряків Великої землі невдалий рік. З осе риба погано йшла в сіті - то весною й опустіли комори. Рибалк риба, як хліб селянам. Нема риби - усе село голодне.

Зібралися рибалки і почали радитися. Як бути, що робити?

Абхазька казка «Кмітлива невістка»

У багатого князя Ахмата був єдиний син, на їм’я Салбі. К Салбі виріс, а князь постарішав, він одружив свого сина. Вес було пишне й бучне. Минув тиждень по тому, і князь надум випробувати свого сина й невістку: після його смерті всіма маєтн: ми керуватиме син, а дружина має бути йому розумною порадни

Покликав якось князь сина й сказав йому:

Балкарська казка «Бідняк та ханська дочка»

Давним-давно жив у одному балкарському селищі дід та баба. Ьули вони такі бідні, що їли тільки те, що давали їм добрі люди. І’іс у них єдиний син Ахмат, спритний, розумний, працелюбний. Ніяк не міг він дочекатися тієї пори, коли зможе сам трудитись та годувати батька з матір’ю.

Долганська казка «Дочка Сонця»

Жив у давнину багатий купець. Назбирав він грошей так багато, що став багатший за всіх у нашому краю і зажив по-царському. Народ і прозвав його царем.

Жив цей цар-хазяїн зі своєю жінкою. Дожили вони до старості жінка й померла.

Поплакав старий купець, погорював, став жити сам. Та скоро знудився. Покликав він до себе своїх радників і говорить:

СЮНАМ-ЙО

(Ескімоська казка)

Один розумний мисливець схотів висватати синові таку дівчину що була б доброю господаркою. От поїхав він на ярмарок, на міняв блакитних намистин і вирушив на пошуки нареченої. Приїжджає він у якесь село, ходить від яранги до яранги, до всіх дівча звертається:

-   Ану, дівчата, в кого з вас найбільше обрізків від шитої одежі знайдеться, тій дам я блакитну намистину.

Дивуються жінки та дівчата:

ААШИН

(Кабардинська казка)

Часто мій дід розповідав цю казку. Він чув її від свого діда, а той - від свого. А прадід начебто сам був свідком того, про що в ній розповідається.

Було це чи не було - не знаю. Напав на Кабарду якийсь хан. Розташувався він на березі бистрої річки Баксан. Ворог був дуже сильним, і кабардинці не наважилися вступити у відкритий бій. Хан також не спішив починати битву і прислав до кабардинського князя своїх послів.