СЮНАМ-ЙО

(Ескімоська казка)

Один розумний мисливець схотів висватати синові таку дівчину що була б доброю господаркою. От поїхав він на ярмарок, на міняв блакитних намистин і вирушив на пошуки нареченої. Приїжджає він у якесь село, ходить від яранги до яранги, до всіх дівча звертається:

-   Ану, дівчата, в кого з вас найбільше обрізків від шитої одежі знайдеться, тій дам я блакитну намистину.

Дивуються жінки та дівчата:

ААШИН

(Кабардинська казка)

Часто мій дід розповідав цю казку. Він чув її від свого діда, а той - від свого. А прадід начебто сам був свідком того, про що в ній розповідається.

Було це чи не було - не знаю. Напав на Кабарду якийсь хан. Розташувався він на березі бистрої річки Баксан. Ворог був дуже сильним, і кабардинці не наважилися вступити у відкритий бій. Хан також не спішив починати битву і прислав до кабардинського князя своїх послів.

Карачаївська казка – «Пригоди мисливця»

Жив колись давно славнозвісний в Карачаї мисливець. Звали його Магомет. І вдень і вночі ходив він по горах, полював і приносив; велику здобич. Та якось за цілий день йому нічого не попадалось. Вже вирішив він повернутися додому, як раптом, піднявши голову, помітив орла, що сидів на верхівці високого бука. В інший час він не став би стріляти в орла. А тут що було робити? Тільки натягнув він тятиву, як заговорив орел людським голосом:

Казка народу комі – «Перя-богатир»

Добра казка про доброго велетня богатиря. Народ комі жив у лісі, та потерпав від набігів розвинутих народів. Лісові люди потребували захисту від сильних велетнів. Казка «Перя-богатир» як раз про одного такого велетня.

Давним-давно це було.

Серед дрімучого лісу, за вологими купинами, за волохатими ялинками жив Перя-богатир.

На зріст він був з добру сосну. Сили - надмірної.

Мансійська казка – «Мімі-хилі-богатир»

Жила в глухому лісі одна бабуся.

Якось раз взимку пішла вона до ополонки на річку по воду.

Спустилась бабуся на лід, до ополонки нахилилась, берестяним відерцем води зачерпнула.

І раптом бачить - кипить вода в ополонці, як у казані.

Кипить, розхлюпується, навколо бризки летять.

Марійська казка -"Солдат-лікар"

Цікава казка, тонкою гранню в казці йдеться про військову службу Марійських солдат. Так би мовити кріпацька служба та зобов’язаність служити в війську десятки років. Також цікавий момент, цар каже: «і 100 карбованців не жалко», але в той саме час, за таку складну роботу винагородив лише 25-ю карбованцями.

Солдат-лікар

Дія перша

Одного разу захворіла царева дочка: тане, сохне день від дня, слівця вимовити не може.

Покликав цар заморських лікарів. Наїхали лікарі з усіх кінців, навезли три вози ліків. Та не допомогли царівні ні заморські лікарі, ні їхні ліки.

Сто коней чи сто друзів

Осетинська казка «Сто коней чи сто друзів»

В одному поселенні жили два джигіти, два приятелі. Перший мріяв про коней. Він казав:

- Мав би я сто коней, я був би найщасливішим у світі!

Другий також любив коней. Як можна не любити коней? Та він говорив:

- Ні, друзі дорожчі. Мав би я сто друзів - я був би найщасливішим на світі!

Так вони довго сперечалися: що дорожче - коні чи друзі? І якось вирішили: підемо мандрувати по землі, відправимось у різні сторони. Хай кожен досягне своєї мрії: кому треба коней - хай купить коней, кому треба друзів - нехай знайде друзів.