Удмуртська казка "Кокорикок"
Йде
руда лисиця по дорозі, а назустріч їй півень. Та такий красень - хвіст серпом, гребінь
пилкою, сорочка на ньому жовта і плетена корзинка під зеленим крилом.
Побачила
лисиця півня і подумала: «Ох, з’їла б його зараз, пір’їни не залишила б. Та боюсь,
по дорозі люди ходять. Побачать не минути лиха тоді. Заману я його до себе в хату,
там з ним без перешкоди розправлюсь».
-
Здрастуй, півничку, - каже лисиця солодким голоском. Давно мені хочеться з тобою
подружитися. Мене звати Кузь-Биж-Довгий хвіст. А тебе як?
-
А мене Кокорикок, - відказує півень.
